10 артефактів Сонячної системи, які можна знайти у космосі

1. Найстаріший супутник

Конструктори апарату Vanguard 1 планували, що він стане першим в історії штучним супутником Землі. Але ці мрії впали 4 жовтня 1957 року, коли мільйони людей по всьому світу почули сигнал “Біп!” і побачили в небі крапку, що ознаменувала початок космічної ери. У результаті Vanguard 1 навіть не став першим американським супутником – він вирушив у космос вже після Explorer 1, створеного командою Вернера фон Брауна.

Проте Vanguard 1 став би бажаним експонатом у будь-якій космічній колекції. Справа в тому, що він найстаріший з існуючих космічних об’єктів, зроблених руками людини. Vanguard 1 був запущений 17 березня 1958, став четвертим в історії штучним супутником і досі перебуває на орбіті. За різними оцінками, він залишиться в космосі ще на сотні, а то й на тисячі років, що робить реальною перспективу його повернення на Землю.

Крім поважного віку, Vanguard 1 може похвалитися і важливою науковою спадщиною. Саме аналіз зібраних цим апаратом даних допоміг підтвердити теорію радіаційних поясів Землі.

2. Перша міжпланетна мандрівниця

Якщо Vanguard 1 – найстаріший апарат на орбіті, то “Місяць-1” – найстаріша в міжпланетному просторі. Її запустили 2 січня 1959 року. План польоту передбачав, що радянська станція вріжеться на Місяць і стане першим рукотворним предметом, який досягне її поверхні.

Однак на початку космічної ери балістики ще тільки-но вчилися запускати об’єкти в космос. Через невелику помилку в розрахунках «Місяць-1» промахнулася, пройшовши на відстані 6 000 кілометрів від місячної поверхні. Проте запуск цього апарату став величезним успіхом, адже створений руками людини предмет уперше залишив околиці Землі. До того ж «Місяць-1» виконала низку цінних вимірів: зокрема, визначила, що Місяць не має суттєвого магнітного поля.

Все це робить «Місяць-1» важливою частиною спадщини людства. От тільки знайти її буде непросто. Після прольоту Місяця станція вийшла на геліоцентричну орбіту, і її точне місцезнаходження зараз невідоме. Втім, за деякими розрахунками, вона повернеться до Землі у 2109 році. Хтозна? Можливо, космоархеологи майбутнього зуміють підібрати її і повернути Землю.

3. Вимпел «Місяць-2»

На відміну від Місяця-1, Місяць-2 успішно виконала завдання. 13 вересня 1959 року радянська станція впала в районі Моря Дощів, вписавши свою назву в історію як перший рукотворний предмет, який досяг іншого небесного тіла.

На перший погляд, незважаючи на історичне значення, музейні перспективи «Місяця-2» здаються досить сумнівними. Адже з огляду на швидкість зіткнення від станції в кращому разі мали залишитися лише дрібні уламки.

Але є нюанс. «Місяць-2» несла на своєму борту пару вимпелів у вигляді куль із нержавіючої сталі. Кожна з цих куль була складена з 72 п’ятикутних сегментів. Щоб гарантувати, що вимпели переживуть зіткнення, конструктори встановили в них заряди вибухівки з ударним підривником, який мав спрацювати в момент контакту з Місяцем. Енергія вибуху мала погасити швидкість падіння, щоб фрагменти вимпелів впали на поверхню без істотних пошкоджень.

На 12 сегментах вимпела «Місяця-2» викарбувано радянський герб і напис «СРСР», на 60 — п’ятикутну зірку, напис «СРСР» і дату запуску. Такі самі вимпели (тільки з іншою датою) знаходяться і на борту «Місяця-1».

Ми не знаємо, чи справдилися очікування конструкторів. Але якщо космічним археологам чи шукачам скарбів майбутнього вдасться дістатися місця падіння «Місяця-2», то шукати їм належить саме вимпели.

4. Місячний модуль «Аполлона-10»

Місячні модулі “Аполлонів” були справжнім шедевром інженерного мистецтва. Дивні, що нагадують гігантського павука, стали першими в історії апаратами, призначеними для польоту до інших небесних тіл. Модуль шість разів висаджував людей на місячну поверхню, а також блискуче виконав роль рятувальної шлюпки для екіпажу «Аполлона-13».

Але в земних музеях не знайти місячних модулів, що реально літали. Їхні посадкові сходи залишилися на Місяці, а злітні щаблі (саме там знаходився відсік екіпажу) згодом зійшли з її орбіти і розбилися об місячну поверхню. Або, як у випадку з Аполлоном-13, згоріли в земній атмосфері.

Але є один виняток – злітний ступінь місячного модуля “Аполлона-10”. На відміну від інших вона не впала на Місяць, а залишилася на геліоцентричній орбіті. І сам апарат, і його вміст — унікальні релікти епохи космічних перегонів, які б стали окрасою будь-якого космічного музею.

Як і у випадку з Місяцем-1, місцезнаходження місячного модуля Аполлона-10 зараз невідоме. Але не виключено, що згодом його вдасться знайти, і до нього буде направлено археологічну експедицію.

5. Підкреслити «Аполлон-11»

Усі експедиції на Місяць встановлювали дома посадки американські прапори, які ставали своєрідними переможними прапорами місячної гонки. Це робить їх омріяними предметами для багатьох колекціонерів, особливо зі США. До речі, спочатку NASA розглядали варіант встановити на Місяці прапор ООН, але керівники організації не підтримали цю ідею.

Проблема в тому, що, на думку вчених, за десятиліття перебування на Місяці американські прапори практично зруйнувалися від сонячного випромінювання та мікрометеоритів. Ці прапори не виготовлялися за якимось спецзамовленням. Їх просто купили у найближчих супермаркетах торгової мережі Sears за 5,50$.

Але є один можливий виняток – прапор «Аполлона-11». За словами Базза Олдріна, прапор “Аполлона-11” впав під час зльоту місячного модуля. Ймовірно, його занесло пилом, піднятим реактивним струменем, і цей пил потім виконав роль захисного кокона. Зокрема, саме такий сценарій описується в романі Енді Вейєра Артеміда. Якщо все було саме так, то найбільш легендарний з місячних прапорів зберігся до наших днів і згодом може зайняти своє місце в якомусь музеї підкорення космосу або в меморіалі, присвяченому програмі «Аполлон».

6. М’ячик для гольфу Алана Шепарда

На місці посадки будь-якого з «Аполлонів» можна знайти багато речей, що мають величезну цінність. Це як наукові інструменти, і особисті речі, залишені астронавтами. Наприклад, екіпаж «Аполлона-15» спорудив імпровізований меморіал загиблим підкорювачам космосу. Астронавт Чарльз Дьюк поклав на місячну поверхню фотографію своєї родини. А остання людина на Місяці, Юджин Сернан, спеціально залишила камеру Hasselblad 500. Він направив об’єктив у небо, сподіваючись, що в майбутньому вчені підберуть камеру і встановлять, який вплив на лінзу справила радіація.

Але, мабуть, найдивніші предмети на Місяці — два м’ячики для гольфу! Їх узяв із собою командир експедиції “Аполлона-14” Алан Шепард. Під час одного з виходів на поверхню він використав модифіковану ключку, щоб зіграти у гольф. Астронавт хвалився, що один із м’ячів відлетів на багато кілометрів, чи не у відкритий космос. Щоправда, як нещодавно з’ясувалося, Шепард прикрасив історію і м’ячі пролетіли лише на кілька десятків метрів.

Багато хто критикував NASA за те, що астронавтам дозволили розважатися замість того, щоб витратити час на взяття додаткових зразків. Проте через унікальність історії м’ячики для гольфу з Місяця явно становлять величезну цінність. Можливо, стараннями Шепарда у майбутньому гольф стане першим видом спорту у програмі Космічних олімпійських ігор?

7. Марсохід Sojourner

Навіть ті, хто не цікавиться космонавтикою, напевно чули про марсохід Sojourner. Його можна побачити у фільмах «Червона планета» та «Марсіанін», герої яких використовували стародавній апарат для зв’язку із Землею.

Sojourner став першим колісним апаратом, який досліджував поверхню четвертої планети від Сонця. Він був розрахований на 7 днів роботи, але у підсумку протримався 83 дні. Якби не поломка апарата, що спускався, який використовувався як ретранслятор, марсохід міг прослужити ще більше.

Успіх Sojourner проклав дорогу поколінням більших і складніших роверів, які досі досліджують Червону планету. Це один із найбільш історично значущих артефактів на марсіанській поверхні. Одного дня Sojourner може опинитися в експозиції музею. Ймовірно, навіть просто на Марсі.

8. Tesla Roadster Ілона Маска

У 2018 році Ілон Маск влаштував найефектнішу піар-акцію ХХІ століття. Для випробування нової ракети Falcon Heavy він помістив на неї як тестовий вантаж свій електромобіль Tesla Roadster. Кадри машини, що залишає Землю, за кермом якої вальяжно розкинувся манекен у скафандрі, стали культовими, пішли в маси і породили багато мемів і жартів.

Tesla все ще літає у відкритому космосі по орбіті між Марсом та Землею. Швидше за все, там він і залишиться на багато тисяч років, поки гравітаційні пертурбації не впустять його на одну з планет або не викинуть на іншу орбіту. Так що у космоархеологів у запасі достатньо часу, щоб дістатися машини Маска.

Ця машина має і деяку наукову цінність. Багатьом вченим та інженерам було б цікаво оцінити, як вплив радіації та мікрометеоритів позначився на матеріалах самого електромобіля та манекена. Крім того, всередині машини можна знайти кілька цікавих пасхалок, гідних окремого місця в експозиції або приватних колекціях. Так, у багажнику лежить томик «Путівника по галактиці для подорожуючих автостопом» та рушник.

9. Таблички «Піонерів»

Апарати «Піонер-10» та «Піонери-11» першими розвинули достатню швидкість, щоб назавжди залишити Сонячну систему. Не виключено, що можуть залишитися останніми предметами у Всесвіті, створеними руками людини. Але якщо людству вдасться досягти інших зоряних систем, то не виключено, що хтось знайде «Піонери», щоби виставити в музеях.

Вже самі зонди мають величезну цінність. Але при цьому вони несуть предмет, за володіння яким багато колекціонерів віддали б космічні суми. Мова про закріплені на корпусах зондів платівки, де нанесено послання для позаземних розумних істот.

На платівках «Піонерів» вигравіровано зображення чоловіка, жінки та самого апарату в одному масштабі. Також на них нанесено схему Сонячної системи з траєкторією польоту зонда та пульсарна карта, що дозволяє визначити, де знаходиться Сонце.

Звісно, автори послання вважали, що його адресатами стануть інопланетяни. Але якщо його перехоплять люди, це теж буде величезним тріумфом і продемонструє досягнення людської цивілізації.

10. Золоті платівки «Вояджерів»

“Піонери” не єдині апарати, які покинули Сонячну систему. Не варто забувати і про пару зондів «Вояджер», які відвідали у 1970–1980-ті роки всі планети-гіганти.

Як і Піонери, Вояджери теж несуть послання для прибульців. Це позолочені платівки, на які фонографічно нанесена базова інформація про людство. Там є і записи звуків нашої планети, і вітання багатьма мовами, і зразки музики різних народів, а ще близько сотні зображень, що демонструють Сонячну систему, Землю та ілюструють різні аспекти людського життя. Платівки «Вояджерів» упаковані в захисні футляри, на яких вигравіровано схему відтворення послання, а також карту, яка дозволяє визначити, звідки запущені апарати.

Ці платівки є унікальною капсулою часу — тільки розташованою в далекому космосі. Як відомо, людство має тенденцію їх відкривати. Не виключено, що колись така доля спіткає і послання на борту «Вояджерів».